відбувати
відбува́ти / відбу́ти че́ргу. Робити що-небудь неохоче, без будь-якого бажання. Зиркав (Коваль) на всіх спідлоба, сопів та все придивлявся до Чумачихи, як вона обідає: з смаком чи так собі, аби одбути чергу? (В. Кучер).
Фразеологічний словник української мови