відсебеньки
відсебе́ньки пра́вити, фам. Самовільно чинити щось, поводитися на власний розсуд, доводити щось своє, особливе. — Що ви там одсебеньки правите? — весело прощебетала Жабі до Михайла.— Це не відсебеньки, а життя,— відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Олесь Досвітній).
Фразеологічний словник української мови