відсебеньки

відсебе́ньки пра́вити, фам. Самовільно чинити щось, поводитися на власний розсуд, доводити щось своє, особливе. — Що ви там одсебеньки правите? — весело прощебетала Жабі до Михайла.— Це не відсебеньки, а життя,— відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Олесь Досвітній).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсебеньки — відсебе́ньки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. відсебеньки — -ньок, мн., розм. Самовільні вчинки, власні вигадки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсебеньки — ВІДСЕБЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм. 1. Власні слова, вставлені самовільно в чужий текст. Переклад блискучий: О. С. Пушкін ніде не відступив від змісту і не долучив ніяких відсебеньок (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. відсебеньки — ВІДСЕБЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм. Самовільні вчинки, власні вигадки тощо. — Що ви там одсебеньки правите? — весело прощебетала Жабі до Михайла.. — Це не відсебеньки, а життя, — відповів він і спроквола пішов стежкою в напрямку села (Досв., Вибр., 1959, 56). Словник української мови в 11 томах