1. Фразеологічний словник української мови

відрізнити

відрізни́ти Бо́жий дар від яє́чні, перев. зі сл. могти́, вмі́ти і под., зневажл. Розбиратися в чому-небудь. Більше Паршецький не слухав високого гостя.. Надто вони розумні там зібралися, на тих горбах. Певно, вважають, що тут сидять одні остолопи, які не вміють відрізнити Божого дару від яєчні (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрізнити — відрізни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відрізнити — див. відрізняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрізнити — ВІДРІЗНИ́ТИ див. відрізня́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відрізнити — ВІДДІЛЯ́ТИ (передавати у власність частину майна й землі комусь із членів родини для самостійного господарювання), ВИДІЛЯ́ТИ, ВІДРІЗНЯ́ТИ. — Док.: відділи́ти, ви́ділити, відрізни́ти. — Відділяй мене, батьку! Я сам по собі хочу бути хазяїном (Г. Словник синонімів української мови
  5. відрізнити — Відрізни́ти, -зню́, -зни́ш, -зни́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відрізнити — ВІДРІЗНИ́ТИ див. відрізня́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. відрізнити — Відрізнити, -ся см. відрізняти, -ся. Словник української мови Грінченка