відрізнити

Значення в інших словниках

1. відрізнити — відрізни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відрізнити — див. відрізняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відрізнити — ВІДРІЗНИ́ТИ див. відрізня́ти. Словник української мови у 20 томах
4. відрізнити — відрізни́ти Бо́жий дар від яє́чні, перев. зі сл. могти́, вмі́ти і под., зневажл. Розбиратися в чому-небудь. Більше Паршецький не слухав високого гостя.. Надто вони розумні там зібралися, на тих горбах. Фразеологічний словник української мови
5. відрізнити — ВІДДІЛЯ́ТИ (передавати у власність частину майна й землі комусь із членів родини для самостійного господарювання), ВИДІЛЯ́ТИ, ВІДРІЗНЯ́ТИ. — Док.: відділи́ти, ви́ділити, відрізни́ти. — Відділяй мене, батьку! Я сам по собі хочу бути хазяїном (Г. Словник синонімів української мови
6. відрізнити — ВІДРІЗНИ́ТИ див. відрізня́ти. Словник української мови в 11 томах
7. відрізнити — Відрізнити, -ся см. відрізняти, -ся. Словник української мови Грінченка