гніздечко

зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня...” (Григорій Тютюнник); Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний). зви́ти гнізде́чко. (Кембль:) Річард молодий... Одружиться колись, зів’є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка). зви́ти / звива́ти кубе́льце. Звила (Катря) собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко); Їй (Марусі), як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров); У хлопця .. турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов). 2. Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). — Од пана до пана... з гуральні в сахарню... з кубла в кубло (йшли палити селяни). Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (М. Коцюбинський); Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці (О. Довженко); В людських душах звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). 3. зневажл. Організуватися в групу, що займається антигромадською злочинною діяльністю; укоренитися де-небудь. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в “Тракторзбуті” були звили... Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Ю. Збанацький); Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький).

одного́ гнізде́чка пти́ці. Однакові у чому-небудь. Поміщик та піп були одного гніздечка птиці (Укр.. присл..).

тепле́ньке гнізде́чко, ірон. Затишне, упорядковане, приємне для життя місце (перев. про житло). Раніше раділа всьому, що вдома,— тепленьке гніздечко (З газети).

Значення в інших словниках

1. гніздечко — гнізде́чко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гніздечко — -а, с. Зменш.-пестл. до гніздо 1), 2), 4), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гніздечко — ГНІЗДЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до гніздо́ 1–5. Гніздечко трималося на трьох гілках і ловко було виплетене з тоненьких травинок (О. Копиленко); – Не журіться, .. ваша Лєнуца буде доброю господинею, вона дасть лад і великій хаті.  Словник української мови у 20 томах
4. гніздечко — Бодай то кожен своє гніздечко мав. Бажання бездомного чоловіка, який не годен спромогтись на власну хату. Кожному своє гніздечко миле. Кожному мила своя хата, своя родина, своє село, свій край. Погана та птиця, що своє гніздечко каляє. Поганий той, що обчернює свою родину, село, чи край.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. гніздечко — див. кубло; оселя  Словник синонімів Вусика
6. гніздечко — ГНІЗДЕ́ЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до гніздо́ 1, 2, 4, 5. Гніздечко трималося на трьох гілках і ловко було виплетене з тоненьких травинок (Коп., Як вони.., 1961,45); — Не журіться, ..ваша Лєнуца буде доброю господинею, вона дасть лад і великій хаті.  Словник української мови в 11 томах
7. гніздечко — Гніздечко, -ка с. 1) ум. отъ гніздо. Галочки гніздечко в'ють. Мет. 134. 2) Коконъ. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.  Словник української мови Грінченка