замужем

бу́ти (і) вдо́ма (до́ма) й за́мужем. Користуватися одночасно усіма вигодами. — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий).

Значення в інших словниках

1. замужем — за́мужем прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. замужем — присл., розм. У шлюбі з ким-небудь (про жінку). Бути замужем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замужем — Одружена, віддана  Словник чужослів Павло Штепа
4. замужем — ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)...  Словник синонімів української мови