зернятко

на ма́кове зе́рно́ (зе́рня́тко). 1. зі сл. хоч. Дуже мало, хоч трохи; скільки-небудь. — Ба, коли б то прожив, а то проблукав по всіх усюдах і ніде не залишив сліду: хоч би тобі на макове зерно що зробив з того, що замолоду мізкував (О. Кониський); (Настя:) Хоч на макове зерно оддячу за горе України! (Прожогом вириває ключі з Марусиних рук). Одчиняйтесь, тюрми! вилітайте, орли, на волю! (І. Нечуй-Левицький); Що я зробив поганого — або хоч на макове зернятко — для своєї користі (Р. Іваничук). 2. зі сл. і, ні. Зовсім, ніскільки. Михайло і на макове зерно не боявся панів, бо знав: на ньому не знайдуть і крихти провини (І. Чендей); Був (Карпо) чоловік чесний дуже, правдивий, ніколи нікого й на макове зернятко не одурив, сам .. робив по правді, а тепер он що вигадав! (Б. Грінченко); Я тим судовим лікарям і на макове зернятко не вірю,— зауважив чоловік інтелігентного вигляду (Переклад С. Масляка).

Значення в інших словниках

1. зернятко — зе́рня́тко іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. зернятко — див. ядро  Словник синонімів Вусика
3. зернятко — I з`ерняткорозм. зернятко, -а, с. Зменш.-пестл. до зерня і зерня. II зерн`яткодив. зернятко.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зернятко — ЗЕРНЯ́ТКО див. зе́рнятко.  Словник української мови у 20 томах
5. зернятко — Зе́рнятко, -ка, -ку; -нятка, -няток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зернятко — ЗЕ́РНЯТКО, розм. ЗЕРНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до зе́рня і зерня́. [1 дитина:] Були у полі, Та ниви голі, Ні колосочка, Ані зернятка: Все позбирали Птахи, звірятка (Олесь, Вибр.  Словник української мови в 11 томах
7. зернятко — Зерня, -няти с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). см. скраколь 3. Вх. Уг.  Словник української мови Грінченка