квацяти

ква́цати (ква́цяти) дьо́гтем кого, що, згруб. Ганьбити, обмовляти і т. ін. Колись він умів гнути чи пригинати добрих майстрів.., а тепер доводилося задовольнятися тим, що їхню славу квацяв дьогтем... (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. квацяти — ква́цяти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. квацяти — див. мазати  Словник синонімів Вусика
3. квацяти — КВА́ЦЯТИ див. ква́цати.  Словник української мови у 20 томах
4. квацяти — КВА́ЦЯТИ див. ква́цати.  Словник української мови в 11 томах
5. квацяти — Ква́цяти, -цяю, -єш гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.  Словник української мови Грінченка