перемінити

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску). Перестати гніватися, сердитися. Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко); Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену .. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький); Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров). поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав (Пищимуха), беручись за ложку (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. перемінити — переміни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перемінити — див. переміняти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перемінити — ПЕРЕМІНИ́ТИ див. переміня́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. перемінити — ЗМІ́НЮВАТИ (робити іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИ, МІНЯ́ТИ, МІНИ́ТИ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИ, ВІДМІНЯ́ТИ, ВІДМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИ книжн.  Словник синонімів української мови
5. перемінити — Переміни́ти, -міню́, -мі́ниш, -мі́нять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перемінити — ПЕРЕМІНИ́ТИ див. переміня́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
7. перемінити — Переміни́ти, -ся см. переміняти, -ся.  Словник української мови Грінченка