побоятися

не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. (Маруся:) Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький); Хотіла було й сина привчити (Горпина), та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє, .. так .. схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ’яненко).

Значення в інших словниках

1. побоятися — побоя́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. побоятися — див. боятися  Словник синонімів Вусика
3. побоятися — -оюся, -оїшся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. || Не наважитися зробити щось через страх перед ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побоятися — ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. – Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Леся Українка); – Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (О.  Словник української мови у 20 томах
5. побоятися — ПОБО́ЮВАТИСЯ чого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ підсил., ОГЛЯДА́ТИСЯ на що, ОПА́СУВАТИСЯ діал. — Док.: побоя́тися, убоя́тися (вбоя́тися) заст. уроч, оглянутися.  Словник синонімів української мови
6. побоятися — ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. — Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Л. Укр., III, 1952, 699); — Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (Довж.  Словник української мови в 11 томах
7. побоятися — Побоя́тися, -бою́ся, -ї́шся гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать. Рудч. Ск. І. 95.  Словник української мови Грінченка