побоятися
ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док.
Відчути страх перед ким-, чим-небудь.
– Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Леся Українка);
– Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (О. Довженко);
// Не наважитися зробити щось через страх перед ким-, чим-небудь.
[Настуся:] А я таки У Київ з Петрусем Помандрую, хоч що хочеш! Я не побоюся, Серед ночі помандрую... (Т. Шевченко);
Тепер Юра побоїться посилати його до Хуста (А. Турчинська);
Мабуть, побоялися [козаки] на ніч лишатися в слободі (А. Головко).
◇ Бі́йся (бі́йтесь) / побі́йся (побі́йтесь) Бо́га! див. боя́тися;
(1) Бо́га побоя́вся (побоя́лися) б, заст. – те саме, що Бі́йся (бі́йтесь) / побі́йся (побі́йтесь) Бо́га! (див. боя́тися);
Не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га) див. боя́тися.
Словник української мови (СУМ-20)