побоятися

ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док.

Відчути страх перед ким-, чим-небудь.

– Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Леся Українка);

– Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (О. Довженко);

// Не наважитися зробити щось через страх перед ким-, чим-небудь.

[Настуся:] А я таки У Київ з Петрусем Помандрую, хоч що хочеш! Я не побоюся, Серед ночі помандрую... (Т. Шевченко);

Тепер Юра побоїться посилати його до Хуста (А. Турчинська);

Мабуть, побоялися [козаки] на ніч лишатися в слободі (А. Головко).

◇ Бі́йся (бі́йтесь) / побі́йся (побі́йтесь) Бо́га! див. боя́тися;

(1) Бо́га побоя́вся (побоя́лися) б, заст. – те саме, що Бі́йся (бі́йтесь) / побі́йся (побі́йтесь) Бо́га! (див. боя́тися);

Не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га) див. боя́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побоятися — побоя́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побоятися — див. боятися Словник синонімів Вусика
  3. побоятися — -оюся, -оїшся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. || Не наважитися зробити щось через страх перед ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побоятися — не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. (Маруся:) Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Фразеологічний словник української мови
  5. побоятися — ПОБО́ЮВАТИСЯ чого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ підсил., ОГЛЯДА́ТИСЯ на що, ОПА́СУВАТИСЯ діал. — Док.: побоя́тися, убоя́тися (вбоя́тися) заст. уроч, оглянутися. Словник синонімів української мови
  6. побоятися — ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. — Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Л. Укр., III, 1952, 699); — Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (Довж. Словник української мови в 11 томах
  7. побоятися — Побоя́тися, -бою́ся, -ї́шся гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать. Рудч. Ск. І. 95. Словник української мови Грінченка