побоятися

ПОБО́ЮВАТИСЯ чого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ підсил., ОГЛЯДА́ТИСЯ на що, ОПА́СУВАТИСЯ діал. — Док.: побоя́тися, убоя́тися (вбоя́тися) заст. уроч, оглянутися. Я побоююсь, що дивосвіт шістдесятих років під мертвим пером буде перекладений на мову трюїзмів, ..заснований догадками і плітками (Є. Сверстюк); — Арсене, — обізвалась непевно Килина, боячись порушувати тишу (Є. Гуцало); — Вбоїться за небагатим бути небога, чи що? (Марко Вовчок); Я був слабий, лякався навіть, чи не неврастенія починається в мене! (А. Кримський); — Що ж вам заспівати? — ще остерігається Левко, щоб не обдурили його (М. Стельмах); Страшуся я, коли Дивлюсь на руки неумілі. А чи злетіть вони б змогли У буревій на гребінь хвилі? (М. Нагнибіда); Не все, писане Пушкіним.., дійшло до нас, поет-бо не раз палив свої папери, а те, що дійшло, писалося, завжди оглядаючись на цензуру (М. Рильський); Хоч і втішалася вона з ним цілуванням-милуванням, усе чогось ніби опасувалась, а чого — й сама не знала (переклад М. Лукаша).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побоятися — побоя́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побоятися — див. боятися Словник синонімів Вусика
  3. побоятися — -оюся, -оїшся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. || Не наважитися зробити щось через страх перед ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побоятися — ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. – Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Леся Українка); – Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (О. Словник української мови у 20 томах
  5. побоятися — не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. (Маруся:) Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Фразеологічний словник української мови
  6. побоятися — ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. — Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Л. Укр., III, 1952, 699); — Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (Довж. Словник української мови в 11 томах
  7. побоятися — Побоя́тися, -бою́ся, -ї́шся гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать. Рудч. Ск. І. 95. Словник української мови Грінченка