побоятися
ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь.
— Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Л. Укр., III, 1952, 699);
— Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (Довж., І, 1959, 276);
// Не наважитися зробити щось через страх перед ким-, чим-небудь.
[Настуся:] А я таки У Київ з Петрусем Помандрую, хоч що хочеш! Я не побоюся, Серед ночі помандрую… (Шевч., II, 1963, 196);
Тепер Юра побоїться посилати його до Хуста (Турч., Зорі.., 1950, 192);
Мабуть, побоялися [козаки] на ніч лишатися в слободі (Головко, II, 1957, 345).
◊ Бо́га побоя́вся (побоя́лися) б, заст. — те саме, що Побі́йся (побі́йтесь) бо́га! ( див. бог).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побоятися — побоя́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побоятися — див. боятися Словник синонімів Вусика
- побоятися — -оюся, -оїшся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. || Не наважитися зробити щось через страх перед ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побоятися — ПОБОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док. Відчути страх перед ким-, чим-небудь. – Я просто побоялася злиднів, звичайного матеріального убожества (Леся Українка); – Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (О. Словник української мови у 20 томах
- побоятися — не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га). Діяти всупереч моральним приписам, нормам. (Маруся:) Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Фразеологічний словник української мови
- побоятися — ПОБО́ЮВАТИСЯ чого, з інфін., із спол. що (відчувати неспокій, невпевненість у чомусь), БОЯ́ТИСЯ, ЛЯКА́ТИСЯ, ОСТЕРІГА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ підсил., ОГЛЯДА́ТИСЯ на що, ОПА́СУВАТИСЯ діал. — Док.: побоя́тися, убоя́тися (вбоя́тися) заст. уроч, оглянутися. Словник синонімів української мови
- побоятися — Побоя́тися, -бою́ся, -ї́шся гл. Побояться. Я побоявся, щоб дзиглика не поламать. Рудч. Ск. І. 95. Словник української мови Грінченка