побоїще
ПОБО́ЇЩЕ, а, с.
1. заст. Кровопролитна битва; бій з великою кількістю жертв.
Обидві армії стояли На тих межах, що показали;.. Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (Котл., І, 1952, 282);
Льодове побоїще спинило наступ німецьких рицарів на нашу країну і врятувало її від долі Лівонії (Іст. СРСР, І, 1956, 87).
2. Місце битви.
Безкрає перекопське побоїще під небом осіннім, з безліччю полеглих у вічнім пориві.., — на все життя понесе Яресько цю сувору картину в своїм серці (Гончар, II, 1959, 444).
3. розм. Жорстока, запекла бійка.
Ці страшні побоїща закінчувалися десь аж надвечір, проте завжди щасливо. Всі виявлялись цілі і живі, тільки довго і важко хакали від внутрішнього огню (Довж., Зач. Десна, 1957, 492).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побоїще — побо́їще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- побоїще — див. бій; бійка Словник синонімів Вусика
- побоїще — -а, с. 1》 заст. Кровопролитна битва; бій з великою кількістю жертв. 2》 Місце битви. 3》 розм. Жорстока, запекла бійка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побоїще — Бойовисько, бій Словник чужослів Павло Штепа
- побоїще — ПОБО́ЇЩЕ, а, с. 1. заст. Кровопролитна битва; бій з великою кількістю жертв. Обидві армії стояли На тих межах, що показали; .. Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (І. Словник української мови у 20 томах
- побоїще — БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИР поет., ПОБО́ЇЩЕ заст., СІ́ЧА підсил. уроч., РАТОБО́РСТВО заст., уроч., РАТЬ заст., уроч. Словник синонімів української мови