1. Словник української мови в 11 томах

побраний

ПОБРА́НИЙ, ПОБРА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побра́ти.

Богдан Хмельницький їхав оточений лісом побраних у противника прапорів і значків (Панч, Гомон. Україна, 1954, 345);

// побра́но, побра́то, безос. присудк. сл.

Багато народу побрато [після реформи 1861 р.], порозсаджувано в тюрми (Мирний, IV, 1955, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побраний — побра́ний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побраний — побратий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до побрати. || побрано, побрато, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побраний — ПОБРА́НИЙ, ПОБРА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до побра́ти. Богдан Хмельницький їхав оточений лісом побраних у противника прапорів і значків (П. Панч); // побра́но, побра́то, безос. пред. Багато народу побрато [після реформи 1861 р.], порозсаджувано в тюрми (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах