побоїще

БИ́ТВА (тривалий, жорстокий або вирішальний, генеральний бій), БАТА́ЛІЯ заст., уроч., БОЙОВИ́ЩЕ заст., уроч., БОЙОВИ́СЬКО заст., уроч., БРАНЬ уроч., ПИР поет., ПОБО́ЇЩЕ заст., СІ́ЧА підсил. уроч., РАТОБО́РСТВО заст., уроч., РАТЬ заст., уроч., М'ЯСОРУ́БКА підсил. розм. На панів найшов страх. Кожний з їх пам'ятав Корсунську битву, кожний знав, що татари погнали в Крим обох гетьманів і півшоста тисяч поляків (І. Нечуй-Левицький); О, дев'ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв..! (Ю. Яновський); Однорукий.. лапнув за порожній рукав. — Із князем Романом був у бойовищі (А. Хижняк); Кличе Дон князів на бойовисько половецьку знищить ненасить (Н. Забіла); Дивні діла твої, Господи! Чи я в монастирі, чи на полі брані ходжу по трупах убієнних? — метикував отець Тарасій (І. Нечуй-Левицький); Отак на березі Каяли Брати різнились, бо не стало Крові-вина!.. Допирували Хоробрі русичі той пир (Т. Шевченко); Земля вічних побоїщ... Не раз могутні армії сходились тут на смерть, не раз історія ставила на Перекопі свої терези (О. Гончар); Пройшли, звільнивши путь в боях, в атаках, в січах (М. Бажан); — Що отримають мої лицарі за рать? — Крим заселиш ляхами, — коротко відповів Хмельницький (Р. Іваничук). — Пор. 1. бій.

БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯ жарт., ірон., БІЙ розм. рідше, ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм. Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть, є щось дике і свавільне у їх характері (Григорій Тютюнник); Великдень був Данилкові за напасть, бо стільки баталій, скільки одбував він цього великого весняного свята, хватило б іншому хлопцеві на цілий рік (Ю. Яновський); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (М. Коцюбинський); Не стільки жив бурсак наукою, скільки побоїщами з своїми однокласниками (М. Стельмах). — Пор. 1. боротьба́.

БОЙОВИ́ЩЕ (поле бою, битви), ПОБО́ЇЩЕ, БОЙОВИ́СЬКО рідше. Пізньої осені він обходив і об'їздив бойовища, яри й балки, де були всякі уламки, і на старій рамі зібрали ще один трактор (А. Хорунжий); Безкрає перекопське побоїще під небом осіннім, з безліччю полеглих у вічнім пориві.., — на все життя понесе Яресько цю сувору картину в своїм серці (О. Гончар); Скільки вже таких витолочених ланів, таких бойовиськ бачив на своєму шляху Бармаш (В. Козаченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побоїще — побо́їще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побоїще — див. бій; бійка Словник синонімів Вусика
  3. побоїще — -а, с. 1》 заст. Кровопролитна битва; бій з великою кількістю жертв. 2》 Місце битви. 3》 розм. Жорстока, запекла бійка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побоїще — Бойовисько, бій Словник чужослів Павло Штепа
  5. побоїще — ПОБО́ЇЩЕ, а, с. 1. заст. Кровопролитна битва; бій з великою кількістю жертв. Обидві армії стояли На тих межах, що показали; .. Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (І. Словник української мови у 20 томах
  6. побоїще — ПОБО́ЇЩЕ, а, с. 1. заст. Кровопролитна битва; бій з великою кількістю жертв. Обидві армії стояли На тих межах, що показали;.. Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (Котл. Словник української мови в 11 томах