позаростати

ву́ха позароста́ли у кого, кому. Хто-небудь утратив здатність чути, сприймати щось. Утішаюся тільки тим, що той голос.. натрапить на кого такого, кому ще вуха не позаростали, а тільки мало людського слова чули, то й не привикли до нього (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. позаростати — позароста́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позаростати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Вкритися якою-небудь рослинністю (про все чи багато чогось; у багатьох місцях). || безос. 2》 Вкритися волоссям (про всіх чи багатьох; про руки, ноги, обличчя, голови). 3》 розм. Гоячись, затягтися шкірою; зарубцюватися (про рани, виразки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позаростати — ПОЗАРОСТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Вкритися якою-небудь рослинністю (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Позаростали стежки, доріжки, Де походили козакові ніжки (П. Чубинський); Клумби з квітами позаростали бур'яном (В.  Словник української мови у 20 томах
4. позаростати — ПОЗАРОСТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Вкритися якою-небудь рослинністю (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Позаростали стежки, доріжки, Де походили козакові ніжки (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
5. позаростати — Позароста́ти, -та́ємо, -єте гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56.  Словник української мови Грінченка