помастити
ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. І держава не вдержалася і “помазанник” мусив п’яти салом мазати та втікати з України (В. Еллан-Блакитний); (Хома ( до Даші):) Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п’яти мазать… (Я. Мамонтов); — А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п’яти салом намазувати (П. Панч); — Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п’ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов); // Поспішати. масти́ти (підма́зувати) п’я́ти. — Не фортунить. Видко, треба мастити п’яти,— підповз до нього Северин.— Почекаємо ще трохи (М. Стельмах); Вже останні (фашисти), котрі найдужче п’яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик); // Непомітно зникати звідки-небудь. — Що ж нам робити? .. намастити п’яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Ю. Смолич); // жарт. Від’їжджати звідки-небудь. (Долгін:) Здав ти (Максим) трохи. Змарнів. Ото і кажу, захищай свій диплом і намазуй п’яти салом (Н. Рибак); // куди. Повертатися кудись. нама́зати п’я́ти. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу). 2. рідше. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. ма́зати п’я́ти. — Аркадій Павлович сказав… Налякати треба. — Єсть. Ходімо. Куди? — Без мене,— твердо вимовив Василь.— П’яти мажеш? — дихнув на нього горілчаним перегаром Женька (А. Хижняк). масти́ти сма́льцем п’я́ти. — А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п’яти. Хай (інші).. мастять (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови