помогти

Бо́же поможи́ (помага́й) кому і без додатка. Уживається як побажання успіхів у роботі або в якійсь справі. — Я, мамо,— каже Чіпка, — піду .. на ярмарок: — чи не куплю коняки. — Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний); Жінки .. здалеку гукають Яреськам: — Боже поможи! (О. Гончар); Паничам низенько поклонилась (Ївга) і сказала: — Боже вам помагай (Г. Квітка-Основ’яненко); — Коли чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда (Марко Вовчок). помага́й біг. — Помагай Біг! — гукнув вищий (чоловік) з пронизливими очима. — А може б самі помогли! — відказав Саливон (П. Панч); Антон стояв біля будинку .. і гукав: — Помагай Біг, куме! (С. Чорнобривець).

помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. помогти — помогти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. помогти — див. помагати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помогти — ПОМОГТИ́ див. помага́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. помогти — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм.  Словник синонімів української мови
5. помогти — Помогти́, див. помага́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. помогти — ПОМОГТИ́ див. помага́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. помогти — Помогти, -ся см. помогати, -ся.  Словник української мови Грінченка