пришитий

як (мов, ні́би і т. ін.) приши́тий на кому—чому і без додатка. 1. Добре, міцно тримається на чомусь; вправний, красивий і т. ін. (про кого-небудь). Але він вже на коні — на коні як пришитий… (Д. Мордовець). 2. зі сл. сиді́ти, ходи́ти і т. ін. Не відступаючи від когось, не виходячи звідкись; постійно. (Дранко (кричить у себе на дворі):) І слухати не хочу! Знаю, які печериці підеш збирати! Сиди мені у хаті, як пришита! (М. Кропивницький); Поївши, Софія заходилася прибирати в кімнаті. Микола ходив за нею, як пришитий (А. Дімаров); Їй не страшно було, коло неї, мов пришитий… провожатий, що не один чи два вечори знай проводив її до самої хати (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. пришитий — приши́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пришитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пришити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пришитий — ПРИШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приши́ти. Теліпались довгі кінці пояска, пришитого ззаду до шлафрока (І. Нечуй-Левицький); Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені, пришитої зсередини, маленький складений учетверо папірець (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. пришитий — ПРИШИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приши́ти. Теліпались довгі кінці пояска, пришитого ззаду до шлафрока (Н.-Лев., II, 1956, 30); Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і дістав з кишені, пришитої зсередини...  Словник української мови в 11 томах