прокинутися
заговори́ла (проки́нулася) со́вість у кого, рідко у кому і без додатка. Хто-небудь став чесним, справедливим; кому-небудь стає соромно за свої вчинки. І тут, подейкують люди, чи перелякався тих оглядин Плачинда, чи, може, совість заговорила в нього, але він відмахнувся від купчої (М. Стельмах); Андрій стояв, спустивши голову й почервонівши. Перший раз в життю (житті) у ньому прокинулась совість… (М. Коцюбинський).
(і) ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б, просну́вся б і т. ін.). 1. перев. зі словоспол. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т. ін. — Се, бгатці (братці), — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш). 2. перев. із словоспол. так, що. Дуже сильно, гучно і т. ін. Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало).
прокида́ється / проки́нулося се́рце; проки́нулася душа́ у кого, чиє (чия). Хто-небудь знову відчуває інтерес до життя. В неї прокинулось ще раз серце, прокинулось кохання до Ястшембського (І. Нечуй-Левицький); І в золотій журбі про милого Твоя прокинеться душа (Т. Масенко).
Фразеологічний словник української мови