Орфографічний словник української мови

прокинутися

проки́нутися

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. прокинутися — див. прокидатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прокинутися — ПРОКИ́НУТИСЯ див. прокида́тися.  Словник української мови у 20 томах
  3. прокинутися — заговори́ла (проки́нулася) со́вість у кого, рідко у кому і без додатка. Хто-небудь став чесним, справедливим; кому-небудь стає соромно за свої вчинки.  Фразеологічний словник української мови
  4. прокинутися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  5. прокинутися — ПРОКИ́НУТИСЯ див. прокида́тися.  Словник української мови в 11 томах
  6. прокинутися — Прокидатися, -даюся, -єшся сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. МВ. ІІ. 9. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. МВ. (О. 1862. III. 41). Зомлів Марко, й земля задріжали...  Словник української мови Грінченка