прокинути

проки́нути 1

дієслово доконаного виду

розчистити; кинути

проки́нути 2

дієслово доконаного виду

пробудити

Значення в інших словниках

1. прокинути — I див. прокидати I. II див. прокидати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прокинути — ПРОКИ́НУТИ¹ див. прокида́ти¹. ПРОКИ́НУТИ² див. прокида́ти².  Словник української мови у 20 томах
3. прокинути — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. прокинути — ПРОКИ́НУТИ¹ див. прокида́ти¹. ПРОКИ́НУТИ² див. прокида́ти².  Словник української мови в 11 томах