Значення в інших словниках
-
прокинути —
проки́нути 1 дієслово доконаного виду розчистити; кинути проки́нути 2 дієслово доконаного виду пробудити
Орфографічний словник української мови
-
прокинути —
ПРОКИ́НУТИ¹ див. прокида́ти¹. ПРОКИ́НУТИ² див. прокида́ти².
Словник української мови у 20 томах
-
прокинути —
ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
прокинути —
ПРОКИ́НУТИ¹ див. прокида́ти¹. ПРОКИ́НУТИ² див. прокида́ти².
Словник української мови в 11 томах