прокинути —
проки́нути 1 дієслово доконаного виду розчистити; кинути проки́нути 2 дієслово доконаного виду пробудити
Орфографічний словник української мови
прокинути —
I див. прокидати I. II див. прокидати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прокинути —
ПРОКИ́НУТИ¹ див. прокида́ти¹. ПРОКИ́НУТИ² див. прокида́ти².
Словник української мови у 20 томах