прорвати

як прорва́ло, безос. Хто-небудь несподівано почав висловлюватися, говорити (звичайно після тривалої мовчанки). Як він (Микола Петрович) міг розпустити свого язика! Мовчав, мовчав, і як прорвало (А. Дімаров).

Значення в інших словниках

1. прорвати — прорва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прорвати — див. проривати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прорвати — ПРОРВА́ТИ див. прорива́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. прорвати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. прорвати — ПРОРВА́ТИ див. прорива́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
6. прорвати — Прорвати, -ся см. проривати, -ся.  Словник української мови Грінченка