прорвати
як прорва́ло, безос. Хто-небудь несподівано почав висловлюватися, говорити (звичайно після тривалої мовчанки). Як він (Микола Петрович) міг розпустити свого язика! Мовчав, мовчав, і як прорвало (А. Дімаров).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прорвати — прорва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прорвати — див. проривати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прорвати — ПРОРВА́ТИ див. прорива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
- прорвати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал. Словник синонімів української мови
- прорвати — ПРОРВА́ТИ див. прорива́ти¹. Словник української мови в 11 томах
- прорвати — Прорвати, -ся см. проривати, -ся. Словник української мови Грінченка