1. Словник української мови Грінченка

прорвати

Прорвати, -ся

см. проривати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прорвати — прорва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прорвати — див. проривати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прорвати — ПРОРВА́ТИ див. прорива́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. прорвати — як прорва́ло, безос. Хто-небудь несподівано почав висловлюватися, говорити (звичайно після тривалої мовчанки). Як він (Микола Петрович) міг розпустити свого язика! Мовчав, мовчав, і як прорвало (А. Дімаров). Фразеологічний словник української мови
  5. прорвати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. прорвати — ПРОРВА́ТИ див. прорива́ти¹. Словник української мови в 11 томах