1. Словник української мови Грінченка

проривати

I. Прорива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл.

1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Чуб. V. 341. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд.

2) Вырывать, вырвать часть растеній, чтобы остальнымъ было больше простора, или чтобы очистить среди растеній проходъ. Пшеницю поле, кукіль прориває. Грин. III. 397. Черчику, васильчику, посію тебе в городчику, буду тебе шанувати, тречі на день поливати, а що — суботи проривати. Чуб. ІІІ. 467. Та коли тебе в гості дожидать?... Що к Різдву снігами позаміта, а к Великодню водою позалива, а к святій неділонці травою позароста. Я й сніжок прогорну, я й водицю проллю, я й травицю прорву. Мил. 192.

---------------

II. Прорива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. прорити, -рию, -єш, гл. Прорывать, прорыть. «Одчини, луплене теля!» — Не 'дчиню. — «Ну, носом прорию». Рудч. Ск. І. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проривати — прорива́ти 1 дієслово недоконаного виду продірявлювати; руйнувати; зламувати; проріджувати прорива́ти 2 дієслово недоконаного виду робити заглибину; промивати Орфографічний словник української мови
  2. проривати — 1. (мішок) продірявлювати; (греблю) розмивати, руйнувати; (фронт) прориватися через; (город) прополювати; (грядку) проріджувати; 2. (канал) викопувати, прокопувати. Словник синонімів Караванського
  3. проривати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  4. проривати — I -аю, -аєш, недок., прорвати, -рву, -рвеш, док., перех. 1》 Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. || Розривати, розділяти на частини. || перен. Порушувати (звичайно тишу), заповнюючи все довкола (про звуки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проривати — ПРОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРОРВА́ТИ, рву́, рве́ш, док., що. 1. Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. Написав [о. Словник української мови у 20 томах
  6. проривати — Ає, недок., прорвати, -ало, док. 1. Почати бурхливо виявляти емоції. Після такого я просто не витримала і мене прорвало на сльози. 2. Почати багато говорити. Що це тебе так прорвало? То сидів і мовчав, а тепер рот не закриєш. Словник сучасного українського сленгу
  7. проривати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. проривати — Прорива́ти, -ва́ю, -ва́єш; прорва́ти, -рву́, -рве́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. проривати — ПРОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРОРВА́ТИ, рву́, рве́ш, док., перех. 1. Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. Написав [о. Словник української мови в 11 томах