1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проривати

прорива́ти

I -аю, -аєш, недок., прорвати, -рву, -рвеш, док., перех.

1》 Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати.

|| Розривати, розділяти на частини.

|| перен. Порушувати (звичайно тишу), заповнюючи все довкола (про звуки).

2》 Сильним натиском, напором розмивати, руйнувати що-небудь (звичайно про воду).

|| безос.

|| також безос., розм. Відкриватися (про нарив, гнійник, абсцес).

3》 Руйнуючи, знищуючи, зламувати опір (звичайно про наступ на противника).

|| Різкими діями порушувати єдність чого-небудь, утворюючи прохід у чомусь.

|| перен. Переборювати, знищувати те, що обмежує чию-небудь свободу, самостійність.

4》 перев. док., безос., перен., розм. Несподівано висловити свої почуття (звичайно після тривалої мовчанки).

|| чим. Раптово засміятися, закричати і т. ін.

5》 с. г. Проріджувати просапні технічні культури.

II -аю, -аєш, недок., прорити, -ию, -иєш, док., перех.

1》 Розгрібаючи (звичайно землю або що-небудь сипке), робити заглибину, ямку і т. ін.

|| Вибирати ґрунт землерийними механізмами для спорудження чого-небудь.

2》 перев. док. Руйнівною силою води промити в чому-небудь прохід, заглибину тощо (про річку, струмок і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проривати — прорива́ти 1 дієслово недоконаного виду продірявлювати; руйнувати; зламувати; проріджувати прорива́ти 2 дієслово недоконаного виду робити заглибину; промивати Орфографічний словник української мови
  2. проривати — 1. (мішок) продірявлювати; (греблю) розмивати, руйнувати; (фронт) прориватися через; (город) прополювати; (грядку) проріджувати; 2. (канал) викопувати, прокопувати. Словник синонімів Караванського
  3. проривати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  4. проривати — ПРОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРОРВА́ТИ, рву́, рве́ш, док., що. 1. Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. Написав [о. Словник української мови у 20 томах
  5. проривати — Ає, недок., прорвати, -ало, док. 1. Почати бурхливо виявляти емоції. Після такого я просто не витримала і мене прорвало на сльози. 2. Почати багато говорити. Що це тебе так прорвало? То сидів і мовчав, а тепер рот не закриєш. Словник сучасного українського сленгу
  6. проривати — ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. проривати — Прорива́ти, -ва́ю, -ва́єш; прорва́ти, -рву́, -рве́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. проривати — ПРОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРОРВА́ТИ, рву́, рве́ш, док., перех. 1. Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. Написав [о. Словник української мови в 11 томах
  9. проривати — I. Прорива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл. 1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Чуб. V. 341. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд. Словник української мови Грінченка