1. Словник синонімів української мови

проривати

ПРОРІ́ДЖУВАТИ (видаляти з рядків посіяних рослин зайві; взагалі видаляти рослини, усувати гілки у гущині, заростях), ПРОЧИЩА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) спец., ПРОТЕРЕ́БЛЮВАТИ діал.; ПРОРИВА́ТИ, ПРОПО́ЛЮВАТИ (просапні культури); ПРОСА́ПУВАТИ (розпушуючи ґрунт). — Док.: проріди́ти, прочи́стити, прорі́зати, протереби́ти, прорва́ти, прополо́ти, просапа́ти. У період вегетації зміцнілі сходи (рапсу) боронують, проріджуючи їх так, щоб між рослинами залишалась відстань не більше 10-15 сантиметрів (з журналу); Пишно розрослися яблуні, а Олексій Михайлович з турботою помічав, як одна гілка глушила другу, ..і скільки тут треба докласти праці, щоб зрізати зайве віття, прорідити кожне дерево (О. Донченко); Приходили з дорослими діти, оглядали, прочищали свої посадки (О. Іваненко); Там, де нема потреби провадити поперечні розпушування і поля чисті від бур'янів, сходи прорізують культиватором з невеликими вирізами і короткими букетами (з журналу); (Килина:) Та я ж і цілий ліс продати рада, або протеребити, — був би ґрунт, як у людей, не ся чортівська пуща (Леся Українка); Тьотя Паша ціле літо Доглядала буряки .. їх полола, проривала, В полі цілі дні була (М. Познанська); Хлопцям хоч би й зараз оце кинутись прополювати моркву (О. Гончар); Катерина сиділа біля землянки, склавши стомлені руки на колінах, тіло в неї аж гуло, вона іще й картоплю на городі просапала... (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проривати — прорива́ти 1 дієслово недоконаного виду продірявлювати; руйнувати; зламувати; проріджувати прорива́ти 2 дієслово недоконаного виду робити заглибину; промивати Орфографічний словник української мови
  2. проривати — 1. (мішок) продірявлювати; (греблю) розмивати, руйнувати; (фронт) прориватися через; (город) прополювати; (грядку) проріджувати; 2. (канал) викопувати, прокопувати. Словник синонімів Караванського
  3. проривати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  4. проривати — I -аю, -аєш, недок., прорвати, -рву, -рвеш, док., перех. 1》 Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. || Розривати, розділяти на частини. || перен. Порушувати (звичайно тишу), заповнюючи все довкола (про звуки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. проривати — ПРОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРОРВА́ТИ, рву́, рве́ш, док., що. 1. Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. Написав [о. Словник української мови у 20 томах
  6. проривати — Ає, недок., прорвати, -ало, док. 1. Почати бурхливо виявляти емоції. Після такого я просто не витримала і мене прорвало на сльози. 2. Почати багато говорити. Що це тебе так прорвало? То сидів і мовчав, а тепер рот не закриєш. Словник сучасного українського сленгу
  7. проривати — Прорива́ти, -ва́ю, -ва́єш; прорва́ти, -рву́, -рве́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. проривати — ПРОРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРОРВА́ТИ, рву́, рве́ш, док., перех. 1. Пробивати, продавлювати в чому-небудь, що рветься, отвір або дірку; продірявлювати. Написав [о. Словник української мови в 11 томах
  9. проривати — I. Прорива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. прорвати, -рву, -рве́ш, гл. 1) Прорывать, прорвать. Нащо ж ти, доню, стелю проривала? Чуб. V. 341. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62. Болячка набрякла, та й прорвала і потік бруд. Словник української мови Грінченка