проривання

прорива́ння

I -я, с.

1》 Дія за знач. проривати I 5) і прориватися I 2), 3).

2》 мед. Раптове порушення цілості стінки порожнистого органа (перев. шлунково-кишкового тракту) внаслідок патологічного процесу в ньому.

II -я, с.

Дія за знач. проривати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проривання — прорива́ння 1 іменник середнього роду проріджування прорива́ння 2 іменник середнього роду промивання Орфографічний словник української мови
  2. проривання — ПРОРИВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. прорива́ти¹ 5 і прорива́тися¹ 2, 3. Залишені після проривання сіянці треба полити, щоб порушений ґрунт знову щільно пристав до коріння (з наук. літ.); Під час проривання кукурудзи.. Словник української мови у 20 томах
  3. проривання — ПРОРИВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. прорива́ти¹ 5 і прорива́тися¹ 2, 3. Залишені після проривання сіянці треба полити, щоб порушений грунт знову щільно пристав до коріння (Озелен. колг. села, 1955, 104); Під час проривання кукурудзи.. Словник української мови в 11 томах