піддатися

піддава́тися / підда́тися на ву́дку (на ву́дочку) кого, чию і без додатка. Дозволяти себе перехитрити, ошукати, обдурити. — Ти, братіку (братику), не ображайся, бо і я колись був не розумніший, та вже тепер не піддамся на вудку (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. піддатися — підда́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. піддатися — Підда́тися (чому?), піддаватися (чому?). Виконувати, визнавати (що?), підпорядкуватися (чому?). Членами центрального такого заведеня могли б бути тілько товариства, котрі піддадуть ся тим самим услівям (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. піддатися — див. піддаватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. піддатися — ПІДДА́ТИСЯ див. піддава́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. піддатися — I. ЗДАВА́ТИСЯ (припиняючи опір, визнавати себе переможеним), КАПІТУЛЮВА́ТИ, ПІДДАВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИСЯ рідше, ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст. — Док.: зда́тися, капітулюва́ти, підда́тися, відда́тися, переда́тися. Есесівці боронилися вперто, здавалися неохоче (О.  Словник синонімів української мови
6. піддатися — ПІДДА́ТИСЯ див. піддава́тися.  Словник української мови в 11 томах
7. піддатися — Піддаватися, -даю́ся, -єшся сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. н. п.  Словник української мови Грінченка