піддатися

піддава́тися / підда́тися на ву́дку (на ву́дочку) кого, чию і без додатка. Дозволяти себе перехитрити, ошукати, обдурити. — Ти, братіку (братику), не ображайся, бо і я колись був не розумніший, та вже тепер не піддамся на вудку (З. Тулуб).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

піддатися — підда́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
піддатися — Підда́тися (чому?), піддаватися (чому?). Виконувати, визнавати (що?), підпорядкуватися (чому?). Членами центрального такого заведеня могли б бути тілько товариства, котрі піддадуть ся тим самим услівям (Б. Українська літературна мова на Буковині
піддатися — див. піддаватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
піддатися — ПІДДА́ТИСЯ див. піддава́тися. Словник української мови у 20 томах
піддатися — I. ЗДАВА́ТИСЯ (припиняючи опір, визнавати себе переможеним), КАПІТУЛЮВА́ТИ, ПІДДАВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИСЯ рідше, ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст. — Док.: зда́тися, капітулюва́ти, підда́тися, відда́тися, переда́тися. Есесівці боронилися вперто, здавалися неохоче (О. Словник синонімів української мови
піддатися — ПІДДА́ТИСЯ див. піддава́тися. Словник української мови в 11 томах
піддатися — Піддаватися, -даю́ся, -єшся сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. н. п. Словник української мови Грінченка