роздушити

роздави́ти (роздуши́ти) півлі́тру (чве́ртку, пля́шку і т. ін.), фам. Розпити спиртне. Шпилька підвівсь і мовить: — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо… (Є. Кравченко); — А пошукай-но, жінко, чи не знайдеться в тебе погрітися нам чим-небудь після дороги? — сказав Матвій, скидаючи кожуха.— Ми з Іванком не відмовимось чвертку роздушити (В. Москалець).

Значення в інших словниках

1. роздушити — роздуши́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роздушити — див. роздушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. роздушити — РОЗДУШИ́ТИ див. розду́шувати.  Словник української мови у 20 томах
4. роздушити — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого...  Словник синонімів української мови
5. роздушити — Роздуши́ти, -душу́, -ду́шиш, -ду́шать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. роздушити — РОЗДУШИ́ТИ див. розду́шувати.  Словник української мови в 11 томах
7. роздушити — Роздуши́ти, -шу́, -шиш гл. Раздавить.  Словник української мови Грінченка