свіжий
виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу); — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею... Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети... Нехай усі знають (В. Кучер); Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський); // що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Стаття Франка незвичайно подобалась мені .. Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту (ту) гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський); — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович). ви́вести на сві́жу во́ду. (Карпо:) Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький). ви́ведений на чи́сту во́ду. Він (Марко Безсмертний) ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу).
на сві́же о́ко, зі сл. помі́тити, поба́чити і т. ін. Не бачивши кого-, чого-небудь ніколи або тривалий час. Коли Павло Заброда приїхав весною прощатися з Сухою Калиною (селом), то й не впізнав її, так вона змінилася.. Павло на свіже око одразу те все помітив (В. Кучер).
по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х. Одразу за подією, не гаючи часу; негайно. Навіть дома, коли мати по гарячих слідах зашивала йому (Сергійкові) .. сорочку або штанці, він проявляв нетерпіння й тривогу (Григорій Тютюнник); А всіма шляхами по свіжих слідах урагану, як чорні його яничари, вже неслися в напрямі на Каховку численні, по-ярмарковому одягнуті наймачі (О. Гончар); Народну творчість Шевченко вважає неписаною історією народу, що виникла по живих слідах подій і передавалася з уст в уста, з покоління в покоління (З навчальної літератури). по сві́жому слі́ду. — А ти б навідався до них на хутір та никнув би в клуню: може б, по свіжому сліду й знайшов порубане дерево (О. Кониський).
сві́жа (жива́) копі́йка. Дрібний грошовий прибуток з продажу чого-небудь. Любить (тьотя Фрося) свіжу копійку, все перепродує в містечку на ярмарку і складає гроші в панчоху (В. Земляк); — Чим я віддячу вам за молоко? От ніяк не дочекаємося своєї годувальниці, тоді б ви вже перестали носити... Продали б та свіжу копійку мали за це молоко (Є. Гуцало).
сві́же о́ко. Той, хто бачить когось, щось уперше. Певне, дуже вже страшними були ми (військовополонені) для свіжого ока (В. Козаченко); // Сприймання ким-небудь того, чого він не бачив раніше. У свіже око все тіньове впадає швидко (З газети); І часто думка товарища — “свіже око” — буває вирішальною (З газети).
сві́жим ві́тром пові́яло. Змінилися обставини, настрої і т. ін. на краще. Від її щирого голосу повіяло на Миколу свіжим вітром (В. Кучер); Торік з двома подругами прийшла вона на ферму і тут відразу повіяло свіжим вітром .. Приміщення побілили, причепурили (Я. Гримайло).
сві́жим о́ком, зі сл. гля́нути, погля́нути і т. ін. Не так, як раніше, як інші; по-новому. Висловила (Надійка) думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим оком (В. Козаченко).
Фразеологічний словник української мови