Словник синонімів Вусика

свіжий

(недавній), новоспечений, свіжак, свіжачок, свіженький, свіжесенький, свіжісінький, свіжина, свіжинка, свіжовибшений, свіжовиголении, свіжовикопании, свіжовимазании, свіжовимащений, свіжовимитий, свіжовипечений, свіжовипраний, свіжовиструганий, свіжозаморожений, свіжозаораний, свіжозораний, свіжопоголений, свіжопофарбований, свіжорозритий, свіжоскопаний, свіжоспечений, свіжуватий, щойний

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. свіжий — (який зберіг свої властивості) чистий, незайманий; (виявляє життєрадість) бадьорий, (вісті) останній, (новий) недавній, (слід, рана) живий.  Словник синонімів Полюги
  2. свіжий — сві́жий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. свіжий — (хліб, овоч, молоко) щойно з печі <�з дерева, з-під корови>; (- білизну) чистий, не одяганий; (вітер) холодненький, прохолодний, (на морі) сильний; (- барву) не злинялий, не вицвілий; (- зелень) молодий, незів'ялий, соковитий...  Словник синонімів Караванського
  4. свіжий — -а, -е. 1》 Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. || Щойно приготовлений. || Недавно або щойно зарізаний, зірваний (про квіти, рослини). || Недавно скошений (про сіно, солому).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. свіжий — (вітер) холоднуватий, (вражіння) недавнє, (друк) мокрий, ще не висохлий, (думка) нова, (новина) найновіша, (овочі) щойно зібрані, (пам'ять) невтомлена, (повітря) чисте  Словник чужослів Павло Штепа
  6. свіжий — СВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. Печінка, свіжа й блискуча, сльозилась (М. Коцюбинський); Двоє незнайомих Сагайді бійців ..  Словник української мови у 20 томах
  7. свіжий — свіжий : ◊ поїхати на свіже повітря виїхати на прогулянку (перев. за місто)(ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. свіжий — На свіжий цвіт і бджола сідає, а зів’ялий обминає. Молоде і гарне має більшу привабливість, ніж старе. Свіжий, як сироїжка. Має свіжий вигляд.  Приповідки або українсько-народня філософія
  9. свіжий — виво́дити / ви́вести на чи́сту во́ду кого. Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т. ін. Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей.  Фразеологічний словник української мови
  10. свіжий — БАДЬО́РИЙ (сповнений енергії, сили), БАДЬОРИ́СТИЙ рідше, СВІ́ЖИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ підсил. Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим (М. Коцюбинський); Весела та завжди бадьориста, вона й кошик з пляшками й закуски купила за свої гроші (І.  Словник синонімів української мови
  11. свіжий — Сві́жий, -жа, -же; -жі, -жих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. свіжий — СВІ́ЖИЙ, а, е. 1. Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. Печінка, свіжа й блискуча, сльозилась (Коцюб., II, 1955, 361); Двоє незнайомих Сагайді бійців..  Словник української мови в 11 томах