сучити

з піску́ мотузки́ (моту́зку) су́чить. Дуже спритний, практичний хто-небудь. Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка, не раз і клявся: оце край, терпіти більше не буду. А нічого з цього не виходить. Він тобі з піску мотузку суче, а ти його і в ступі не влучиш (Я. Гримайло).

Значення в інших словниках

1. сучити — сучи́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сучити — Сучи́ти, -чу́, -чиш гл. = сукати. Кроять рушники із китаєчки, сунуть торочки з чорного шовку. Чуб. Сучи, моя мати, восковую свічу. Чуб. У, 325.  Словник української мови Грінченка