Фразеологічний словник української мови

схиляти

не схили́ти / не схиля́ти голови́ (чола́, ши́ї і т. ін.) перед ким-, чим-небудь, рідко кому, чому. Не здатися, не підкоритися. Міста і села всієї України не схилили голови перед загарбниками. Партизани і підпільники вступають у жорстоку боротьбу з ворогом (Д. Бедзик); Вони не схилять перед катом чол, продажних шкур немає в їхнім стані (В. Сосюра); Перед султаном не склонимось ми, Шиї не схилим магнатам, З рідними будемо жити людьми, З другом і братом! (М. Рильський).

не схиля́ти / не схили́ти пра́пора (збро́ї). Не здаватися, не капітулювати. Хоробрий зброї не схиля, Вперед іде на битв дороги (П. Усенко).

схиля́ти (клони́ти) го́лову (чоло́) перед ким—чим. Виявляти велику шану, повагу до кого-, чого-небудь; благоговіти. Тут (в Арджанті) кожен приїжджий схиляє голову перед талантом великого індійського народу (В. Минко); Колись гордий противник усякої кривди тепер низько клонив (суддя) перед нею голову (Н. Кобринська); (Валентин:) Ареопаг, філософи премудрі чоло клонили перед ним (Леся Українка).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. схиляти — схиля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. схиляти — Нахиляти, (голову) похиляти, (чоло) припадати чим, (коліна) ставати на, (до себе) прихиляти, приваблювати, привертати, (до роздумів) сприяти чому, (до чого) намовляти, навертати на що, переконувати в чім, док. СХИЛИТИ, (з ч. не) не здолати, не перемогти, не підкорити  Словник синонімів Караванського
  3. схиляти — див. підбурювати; прихиляти; радити  Словник синонімів Вусика
  4. схиляти — СХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СХИЛИ́ТИ, схилю́, схи́лиш, док. 1. що. Змінювати пряме положення на похиле, нагнувши, опустивши що-небудь; нахиляти. Маріуца ставала .. на коліна і смикала за віжки.  Словник української мови у 20 томах
  5. схиляти — -яю, -яєш, недок., схилити, схилю, схилиш, док., перех. 1》 Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. схиляти — НАГИНА́ТИ (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), ГНУ́ТИ, ЗГИНА́ТИ, ВГИНА́ТИ (УГИНА́ТИ), НАХИЛЯ́ТИ, ХИЛИ́ТИ, ПОХИЛЯ́ТИ, СХИЛЯ́ТИ, КЛОНИ́ТИ поет.; ПРИГИНА́ТИ, ПРИХИЛЯ́ТИ (до кого-, чого-небудь — до землі і т. ін.  Словник синонімів української мови
  7. схиляти — СХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СХИЛИ́ТИ, схилю́, схи́лиш, док., перех. 1. Змінювати пряме положення на похиле, нагнувши, опустивши що-небудь; нахиляти. Маріуца ставала.. на коліна і смикала за віжки.  Словник української мови в 11 томах
  8. схиляти — Схиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. схилити, -лю, -лиш, гл. Склонять, склонить, наклонять, наклонить. А сам схилив головоньку, сльози проливає. Мет. 77.  Словник української мови Грінченка