схилок

на схи́лі ві́ку (літ). При наближенні старості, кінця життя. На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький); Уже зайшли серпневі темні ночі. На схилі літ, в ясний ранковий час, Коли роса мої зволожить очі, Я осміхнусь і пригадаю вас (Л. Первомайський). на схи́лку літ (днів). Згорьований, збідований, він (Т. Шевченко) на схилку літ ділився з майбутніми шанувальниками: “40 літ праці не принесло мені ані грошей, ані слави”… (З журналу); (Ярослав:) Так, беремо ми в юності супругу. Проте її не знаємо тоді, І лиш в тривогах, втратах і біді На схилку днів пізнаємо в ній друга (І. Кочерга). на схи́лі життя́. — Діти, діти,— казала мати вечором, коли ті йшли спати.— Що то з вас буде? — і в її голосі та її очах вичувалося стільки до них любові.., що світ, навіть коли б його одним великим злом вважати, то задля однієї крапельки тієї любові варто жити, боліти і на глибокому схилі життя відійти у вічність (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. схилок — схи́лок іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. схилок — СХИ́ЛОК, лку, ч., рідко. Те саме, що схил. Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Марко Вовчок). ◇ На схи́лі (на схи́лку, на поко́ті) ві́ку (літ, життя́ і т. ін.) див. схил; (1) На схи́лку днів (д) див.  Словник української мови у 20 томах
3. схилок — -лку, ч., рідко. Те саме, що схил. Сонце на схилку — сонце на заході.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схилок — СХИ́ЛОК, лку, ч., рідко. Те саме, що схил. Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Вовчок, VI, 1956, 310). ◊ На схи́лку літ (днів і т. ін.) — те саме, що На схи́лі літ (ві́ку, життя́) ( див. схил).  Словник української мови в 11 томах
5. схилок — Схилок, -лку м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку. Гол. III. 220.  Словник української мови Грінченка