схилок

Схилок, -лку

м. Наклонъ, спускъ, скатъ. склонъ. Та бо в нашім Яворові корчма коло схилку. Гол. III. 220.

Значення в інших словниках

1. схилок — схи́лок іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. схилок — СХИ́ЛОК, лку, ч., рідко. Те саме, що схил. Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Марко Вовчок). ◇ На схи́лі (на схи́лку, на поко́ті) ві́ку (літ, життя́ і т. ін.) див. схил; (1) На схи́лку днів (д) див.  Словник української мови у 20 томах
3. схилок — -лку, ч., рідко. Те саме, що схил. Сонце на схилку — сонце на заході.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. схилок — на схи́лі ві́ку (літ). При наближенні старості, кінця життя. На схилі віку Марко Лукич постійно не працював у трупі, а більше гастролював (М. Кропивницький); Уже зайшли серпневі темні ночі.  Фразеологічний словник української мови
5. схилок — СХИ́ЛОК, лку, ч., рідко. Те саме, що схил. Холодна гора височенна, а схилок у долину повільний і рівненький (Вовчок, VI, 1956, 310). ◊ На схи́лку літ (днів і т. ін.) — те саме, що На схи́лі літ (ві́ку, життя́) ( див. схил).  Словник української мови в 11 томах