цурпалочок

на цурпа́лки (на цуру́па́лки). На дрібні шматки. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає (М. Стельмах); Привітався не привітався Петро, одразу ж за сокиру. Цюкне — ясен на цурпалки розлітається (М. Рудь); — Уже те ружжо (рушницю) до скількох раз бив на цурупалки — а він його шворками перемотузує — і далі своєї — скаржився Гордій (Григорій Тютюнник). на цурпа́лочки. Кайдаш кинув з усієї сили кочергою, вихопив з їх рук мотовило і потрощив його на цурпалочки (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. цурпалочок — цурпа́лочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. цурпалочок — ЦУРПА́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до цурпа́лок. Вечір. Діти вже напилися чаю й гуляють; старше, хлопчик років шести, сидить долі біля шафи й уважно будує з цурпалочків хату.  Словник української мови у 20 томах
3. цурпалочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до цурпалок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цурпалочок — ЦУРПА́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до цурпа́лок. ♦ На цурпа́лочки — те саме, що На цурпа́лки ( див. цурпа́лок). Кайдаш кинув з усієї сили об землю кочергою, вихопив з їх рук мотовило і потрощив його на цурпалочки (Н.-Лев., II, 1956, 297).  Словник української мови в 11 томах
5. цурпалочок — Цурпалок, -лка м. = цурупалок. Черк. у. ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.  Словник української мови Грінченка