цурпалочок
ЦУРПА́ЛОЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до цурпа́лок.
Вечір. Діти вже напилися чаю й гуляють; старше, хлопчик років шести, сидить долі біля шафи й уважно будує з цурпалочків хату. Меншу, по другій весні дівчину, забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (М. Коцюбинський);
Дістаю з кишені цурпалочок старого олівця, записну книжечку й пишу вірша (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)