цяточка
до (оста́нньої) ця́точки (ця́ти). Цілком, повністю. Їй (матері) здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цяточки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Ю. Яновський); Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив… (М. Старицький).
ко́жна ця́тка (ця́точка) чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи кожною цяткою тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — Кожна цяточка життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).
ні (ані́) ця́точки (ця́ти). 1. Абсолютно нікого або нічого. (Гелен:) Касандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор (табір) спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Леся Українка); Село ніби спало.. Ніде на вулиці ні цяточки (А. Головко). ні цяти́ночки. Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки (І. Нечуй-Левицький). 2. Зовсім, ніскільки. Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (І. Франко).
Фразеологічний словник української мови