цяточка

до (оста́нньої) ця́точки (ця́ти). Цілком, повністю. Їй (матері) здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цяточки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Ю. Яновський); Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив… (М. Старицький).

ко́жна ця́тка (ця́точка) чого. Щось найменше; найменша часточка чого-небудь. Нерушиме лише прагнення свідомості охопити собою всебуттєвість, тобто — наповнити любов’ю й радістю кожну цятку всесвіту (О. Бердник); Старий єгер Василь Гук поволі йшов густими заростями лісу. Ішов, як завжди, не поспішаючи, .. відчуваючи кожною цяткою тіла й душі доброзичливий спокій дубів, ліричну задуму беріз, древню щедрість запахущих сосон, що невтомно гудуть і шепочуть пісню вічності (О. Бердник); — Кожна цяточка життя відкриває очі у цілий світ. Хіба це так тяжко втямити? (О. Бердник).

ні (ані́) ця́точки (ця́ти). 1. Абсолютно нікого або нічого. (Гелен:) Касандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор (табір) спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Леся Українка); Село ніби спало.. Ніде на вулиці ні цяточки (А. Головко). ні цяти́ночки. Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки (І. Нечуй-Левицький). 2. Зовсім, ніскільки. Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цяточка — див. крапка; мало Словник синонімів Вусика
  2. цяточка — ця́точка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ця́точки Орфографічний словник української мови
  3. цяточка — ЦЯ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ця́тка. Взяв [лейтенант] Лукичів автомат, покрутив його в руках, мружачись заглянув у ствол, десь виявив цяточку, і цього вже було досить: чисть, Лукич! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. цяточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цятка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цяточка — ЦЯ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ця́тка. Взяв [лейтенант] Лукичів автомат, покрутив його в руках, мружачись заглянув у ствол, десь виявив цяточку, і цього вже було досить: чисть, Лукич!... Словник української мови в 11 томах
  6. цяточка — Цяточка, -ки ж. 1) ум. отъ цята. 2) раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Словник української мови Грінченка