цяточка
ЦЯ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ця́тка.
Взяв [лейтенант] Лукичів автомат, покрутив його в руках, мружачись заглянув у ствол, десь виявив цяточку, і цього вже було досить: чисть, Лукич! (Гончар, І, 1954, 460);
Місяць, виразно карбуючи найменшу цяточку, заливав його обличчя (Скл., М. Щорс, 1938, 70);
«Чому,— думав Юра,— очі у мене заплющені, в кімнаті темно, а я бачу багато-багато червоних і зелених цяточок?» (Смолич, II, 1958, 14);
Данилкова мати, хоч і бідна господиня.., а й вона той двір обмете і обмиє, і хату обмережить цяточками й рожами (Ю. Янов., II, 1958, 184);
Скоро в гнізді з’явилося п’ять яєчок, блідо-зеленкуватих, з брунатними цяточками і рисками, і чижиха сіла на них (Ів., Ліс. казки, 1954, 15);
Її пухкеньке обличчя з милими цяточками ластовиння світилось тихою радістю (Жур., Дата, 1961, 11);
Ген на чорній ріллі метушилися різнокольорові цяточки — то колгоспники сіяли (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 120);
Ви почуваєте, що ви — частина того світу, невеличка цяточка його живого тіла, непримітний куточок його безмірної душі (Мирний, IV, 1955, 308);
Це остання в ряду будинків цяточка світла (Ткач, Арена, 1960, 241);
Жінка почтиво їла. Раз по раз втиралася рукавом, бо чоловік кидав на неї цяточками слини (Стеф., Вибр., 1945, 44);
Здавалося, вітер дме з колодязя, над яким нахилився Данило і спостерігав блискучу цяточку свіжої води (Коп., Лейтенанти, 1947, 3);
*У порівн. Як цяточки снігу — над річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують щури (Шер., Дружбою.., 1954, 19).
♦ До [оста́нньої] ця́точки — цілком, без винятку.
Їй [матері] здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цяточки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Ю. Янов., II, 1954, 109);
З ця́точка́ми; В ця́точка́х; В ця́точку — те саме, що З ця́тка́ми ( див. ця́тка).
Їхня [жаб’яча] ікра ворушиться в воді, ніби прозора стрічка з чорними цяточками (Коп., Як вони.., 1948, 15);
Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках, галстук (Горд., Дівчина.., 1954, 307);
Ні (ані́) ця́точки — нікого, нічого, ніскільки.
[Гелен:] Кассандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор [табір] спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Л. Укр., II, 1951, 304);
Село ніби спало. І за ворота виглянути — ніде на вулиці ні цяточки (Головко, II, 1957, 284);
Роди́ма ця́точка див. роди́мий.
Значення в інших словниках
- цяточка — див. крапка; мало Словник синонімів Вусика
- цяточка — ця́точка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ця́точки Орфографічний словник української мови
- цяточка — ЦЯ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ця́тка. Взяв [лейтенант] Лукичів автомат, покрутив його в руках, мружачись заглянув у ствол, десь виявив цяточку, і цього вже було досить: чисть, Лукич! (О. Словник української мови у 20 томах
- цяточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цятка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цяточка — до (оста́нньої) ця́точки (ця́ти). Цілком, повністю. Їй (матері) здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цяточки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Ю. Фразеологічний словник української мови
- цяточка — Цяточка, -ки ж. 1) ум. отъ цята. 2) раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29. Словник української мови Грінченка