цяточка

ЦЯ́ТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ця́тка.

Взяв [лейтенант] Лукичів автомат, покрутив його в руках, мружачись заглянув у ствол, десь виявив цяточку, і цього вже було досить: чисть, Лукич! (О. Гончар);

Місяць, виразно карбуючи найменшу цяточку, заливав його обличчя (С. Скляренко);

“Чому, – думав Юра, – очі у мене заплющені, в кімнаті темно, а я бачу багато-багато червоних і зелених цяточок?” (Ю. Смолич);

Данилкова мати, хоч і бідна господиня.., а й вона той двір обмете і обмиє, і хату обмережить цяточками й рожами (Ю. Яновський);

Скоро в гнізді з'явилося п'ять яєчок, блідо-зеленкуватих, з брунатними цяточками і рисками, і чижиха сіла на них (О. Іваненко);

Її пухкеньке обличчя з милими цяточками ластовиння світилось тихою радістю (С. Журахович);

Ген на чорній ріллі метушилися різнокольорові цяточки – то колгоспники сіяли (Є. Кравченко);

Ви почуваєте, що ви – частина того світу, невеличка цяточка його живого тіла, непримітний куточок його безмірної душі (Панас Мирний);

Це остання в ряду будинків цяточка світла (Д. Ткач);

Жінка почтиво їла. Раз по раз втиралася рукавом, бо чоловік кидав на неї цяточками слини (В. Стефаник);

Здавалося, вітер дме з колодязя, над яким нахилився Данило і спостерігав блискучу цяточку свіжої води (О. Копиленко);

* У порівн. Як цяточки снігу – над річкою гуси, Над кручами гнізда пильнують щури (М. Шеремет).

(1) З ця́точка́ми; В ця́точка́х (ця́точку) – те саме, що З ця́тка́ми (див. ця́тка).

Їхня [жаб'яча] ікра ворушиться в воді, ніби прозора стрічка з чорними цяточками (О. Копиленко);

Йому схотілося купити брунастий, в вишневих цяточках, галстук (К. Гордієнко).

△ Роди́ма пля́ма (ця́точка) див. пля́ма.

◇ (2) До [оста́нньої] ця́точки (ця́ти) – цілком, повністю.

Їй [матері] здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цяточки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Ю. Яновський);

Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив... (М. Старицький);

Ко́жна ця́тка (ця́точка) див. ця́тка;

(3) Ні (ані́) ця́точки (ця́ти):

а) абсолютно нікого або нічого.

[Гелен:] Касандро, се ж безумство! Річ видима: ахейський табор [табір] спорожнів; на морі ані човна, ні цяточки немає (Леся Українка);

Село ніби спало.. Ніде на вулиці ні цяточки (А. Головко);

Ні цяти́ночки.

Комин був білий, на йому не видно ні цятиночки (І. Нечуй-Левицький);

б) зовсім, ніскільки.

Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (І. Франко).