Фразеологічний словник української мови

черга

відбува́ти / відбу́ти че́ргу. Робити що-небудь неохоче, без будь-якого бажання. Зиркав (Коваль) на всіх спідлоба, сопів та все придивлявся до Чумачихи, як вона обідає: з смаком чи так собі, аби одбути чергу? (В. Кучер).

на че́рзі, зі сл. бу́ти, стоя́ти і под. Перший у певній послідовності. — Некрутський набір, Сидоре,— одказав голова,— твій Іван на черзі (О. Стороженко); Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш).

на че́рзі дня, зі сл. стоя́ти, бу́ти. Як першочергове завдання. Є важливі ділянки літератури, складні й часткові проблеми, питання різного характеру, пов’язані з творчою діяльністю окремих письменників і цілим літературним процесом, які стоять на черзі дня, чекають на своїх дослідників (З журналу). на че́ргу дня, зі сл. ста́вити. На чергу дня сучасних вимог треба ставити питання визначення призначення металу або сплаву відповідно до їх властивостей, які залежать від складу та будови цих металів і сплавів (З газети).

по́за че́ргою. Терміново, відклавши все інше. — В лабораторії є наказ виявляти мої негативи й друкувати зараз же поза всякою чергою (Ю. Яновський).

у пе́ршу че́ргу. Насамперед, передусім, спочатку. Якщо спробувати визначити основні ідеї збірок (Л. Дмитерка) “Крилатий кінь” і “Причетність”, то цілком очевидно, слід у першу чергу говорити про ідеї миру — миру на землі (З газети); При виборі творів для перекладу Франко орієнтувався в першу чергу на їх політичну й громадську спрямованість (З журналу).

у свою́ че́ргу. Так само, також. — І нікому — ніякого спуску. Все, що підлеглим належить,— дайте. Бо я в свою чергу вимагатиму з вас немилосердно по всіх пунктах. Вам зрозуміло? (О. Гончар); У свою чергу префікс до- трансформує значення граничності і виступає синонімом до префікса при-: “Вона доторкнулась до його виду” (Культура сл.). своє́ю че́ргою. Гість своєю чергою випив за здоров’я хазяїна, потім хазяйки, а далі за здоров’я Ваті (І. Нечуй-Левицький).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. черга — (визначена послідовність когось а. чогось) ряд, порядок, діал. колія.  Словник синонімів Полюги
  2. черга — (людей) хвіст, ряд, лінія, колія, (автоматна) серія, ФР. плин, течія <н. іти своєю чергою>, черговість <н. поза чергою>  Словник синонімів Караванського
  3. черга — див. багато; ватага  Словник синонімів Вусика
  4. черга — [черга] -ргие, д. і м. -рз'і, мн. чергие, черг  Орфоепічний словник української мови
  5. черга — ЧЕ́РГА, и, ж. 1. Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь. Дотримувати черги; // Одна з ланок, частин чого-небудь цілого, що має з'являтися, вступати в дію у визначеній послідовності.  Словник української мови у 20 томах
  6. черга — че́рга́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  7. черга — черги, ж. 1》 Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь. Дотримувати черги. || Одна з ланок, частин чого-небудь цілого, що має з'являтися, вступати в дію у визначеній послідовності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. черга — Че́рга́, -ги́, -зі́; че́рги, черг  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. черга — ЧЕ́РГА́, че́рги́, ж. 1. Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь. Дотримувати черги; // Одна з ланок, частин чого-небудь цілого, що має з’являтися, вступати в дію у визначеній послідовності.  Словник української мови в 11 томах
  10. черга — Черга, -ги ж. Очередь, чередъ. ЗОЮР. II. 27. Приходить черга і до дякьків. Рудч. Ск. II. 29. Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, — служи за нашу чергу. Кв. черго́ю. По очереди. під чергу прийти́ся. Попасть въ очередь. Конст. у. засто́ювати чергу. Ожидать очереди. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка